Екстрене звернення Олексія Фазекоша до народних депутатів з приводу недопущення скасування адвокатської монополії

Екстрене звернення Олексія Фазекоша до народних депутатів з приводу недопущення скасування адвокатської монополії

Напередодні 6 лютого - пленарного засідання в парламенті, на порядку денного якого стоїть голосування за законопроект №1013, до народних депутатів звернувся голова Ради адвокатів Закарпатської області, голова Правління Асоціації захисту прав правників Олексій Фазекош.

Олексій Фазекош закликав народних депутатів не голосувати за скасування адвокатської монополії, оскільки це стане фатальною помилкою і реальною загрозою для всієї Правової Системи України.

Зокрема, О.Фазекош, висловлюючи думку не лише закарпатських адвокатів, але і усіх правників України, наголошує на тому, що законопроект №1013 (про скасування адвокатської монополії) є недолугим та шкідливим. Встановлення адвокатської монополії – це був один з обов’язкових елементів правової реформи, закріплених у зобов’язаннях перед Радою Європи. Головний акцент скасування монополії був в тому, що з 1 січня 2020 року норма про адвокатську монополію мала поширитись на державні органи та органи місцевого самоврядування. Проте, якщо законодавець хотів зекономити бюджетні кошти, то можна було ухвалити зміни, які виключають право адвокатів на представництво у судах для державних органів. Що власне і було зроблено шляхом прийняття 29 грудня Закону № 390-IX щодо розширення можливостей самопредставництва в суді.

Для простих громадян (фізичних осіб) таке скасування несе тільки шкоду. По-перше, для малозабезпечених осіб існують Центри надання безоплатної вторинної правової допомоги. По-друге, в цілому саме серед адвокатів все-таки більша кількість спеціалістів, які нададуть високоякісні послуги у випадку необхідності представництва інтересів осіб в судах. Це пояснюється як тим, що і до запровадження змін в Конституції адвокати переважно зосереджувалися на представництві інтересів в судах, так і тим, що після впровадження адвокатської монополії, велика кількість юристів – не адвокатів, для того, щоб мати можливість представляти інтереси своїх клієнтів в судах, фактично змушені були набувати статус адвоката. По-друге,, процесуальне законодавство передбачає відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. В складі судових витрат не останнє місце займають витрати на правничу допомогу. Але відшкодуванню підлягають тільки витрати, пов’язані з послугами адвоката, на підставі договору про надання правничих послуг, а не будь-які послуги будь-якого юриста. Отже, скільки б людина не заплатила юристу – не адвокату за представництво її інтересів в суді – ці кошти жодним чином не повернуться замовнику юридичних послуг. І навпаки – особа, яка виграла судовий процес, і користувалась послугами адвоката, має шанс на відшкодування витрат.

Не менш важливим, якщо навіть не основним є і той фактор, що адвокат в обов’язковому порядку забезпечує умови, що виключають доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення, що безсумнівно є перевагою надання правової допомоги, що надається саме професійними адвокатами.

Наявність дисциплінарної відповідальності для адвокатів є запорукою реалізації права особи саме на професійну юридичну допомогу, оскільки загроза накладення дисциплінарного стягнення є підставою для недопущення зловживань процесуальними правами та додатковим стимулом для належного виконання своїх зобов’язань перед клієнтом.

Врешті-решт, законодавством також чітко визначено обов’язок адвоката підвищувати свій професійний рівень. Власне як не можна забувати і про такий унікальний інструмент як адвокатський запит, ненадання або невчасне надання відповіді на який карається адміністративним штрафом.

04 02 2020